Скидую в сон важкість повік,
Обридливість дня й тонни смислу.
З ілюзорного невода знову нагріб
Жменю образориб. Тихо висну.
Зависаю між собою та іншим зовсім,
Чий сміх чую щоранку з-за хмари.
Відвиснутий вщент від небостель підвісних,
Штучних сонць і ман'якореклами.
Маю свій світ у світі між інших світів,
Де живу і не криюсь від кулі.
Достеменно полічені схлипи піщин,
Із годинника впавші й відбулі.
Прочитано 8480 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 2,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
моя рука вам би вліпила двійку за невиразність думки і напуск поетичного туману.
Свєта
2008-11-27 01:30:35
Ученику-2
Простіть великодушно, що знову звертаюся до Вас, а не до автора. Маленька історія: я колись зайшла у хату однієї молодої особи і вона мені з захопленням показала картину, яку вона недавно купила. Глянувши на той витвір мистецства, я зрозуміла, що вліпла. Мені не хотілося вкинути
"свою ложку дьогтю" у її радість і мене зовсім не зачарувало та мазанина. Здавалося, що мій 4-річний внук малює гарніші і змістовніші картини. Згадалося що доводилося бачити такі ж картини раніше, у доволі пристойних місцях. Як я не намагалася щось там побачити, але до цих пір нічого не путнього не бачу. Зрозуміла одне, що мені не дано цього ні бачити, ні розуміти. Не мій це стиль і у мене немає достатньої підготовки, щоб щось між тими лініями побачити, хоча я люблю класичну живопись. Тобто, проблема не в художниках, а у мені. Те ж саме - для вас. Для чого Ви себе мучите? Вам не зрозумілий цей автор, його некласичний стиль. Може замість того щоб ставити одиниці і залишати відгуки, не тисніть на лінк з його поезією. Я впевнена, що комусь дуже подобається стиль цього поета. Залишіть їм можливість допомогти поету рости, що усім нам необхідно.
ученик-2
2008-11-27 04:53:27
Шановна Свєто,таких людей,що находять утіху і в навіженості,щитаючи це за геніальний талант,є дуже багато у світі,але це є християнський сайт і хочеться тут читати про все святе,чисте,Боже.Хай такого роду писаки печатаються на тих сайтах де їх будуть цінити і розуміти,а тут їм не місце.З повагою до вас хритиянська душа.
Сороколіт
2008-11-30 12:25:55
Згоден зі Світланою: якщо "не те", то не тільки "мона", але й "нуна" не тиснути. На кнопку. Тобто на лінку. А на автора й подавно. Бо якщо я дратуюсь, то, вибачте, Світлано, не завжди в мені проблема. Бо якщо зносять дитячий майданчик, щоб поставити пивбар - можу бути невдоволений. Але в одному згоден: не відповідай тим самим, щоб таким не стати. А якщо організатори сайту не втручаються, то потрібно цю ситуацію вирішувати самотужки (Пс.!00:3)
Уникайте тих, хто сіє розбрат, бо воно того не варте. Всі наші благі наміри будуть анульовані втратою миру.
З повагою, ще один учень Ісуса
Публицистика : Архимандрит Даниил (Сарычев) - Девятова Светлана 8 сентября 2006 года в 22 часа 45 минут мирно отошел ко Господу старец Даниил, старейший насельник московского Донского монастыря архимандрит Даниил (Сарычев).
В конце апреля 2006 года мне посчастливилось встретиться с архимандритом Даниилом. (К старцу Даниилу уже почти никого не пускали, после болезни он был очень слаб.) К весне 2006 года книга о православных старцах уже была сдана в московское издательство «Артос-Медиа», мы приступили к работе над второй частью о православных старицах. Рассказывая о схимонахине Любови, мы планировали упомянуть и о том, что блаженная старица Любовь в 1995 году встречалась с архимандритом Даниилом, хотелось немного рассказать и самом старце Данииле. Отцу Дмитрию Шпанько удалось договориться о встрече, но в самый последний момент встречу отменили, но дозвониться до меня и сообщить об этом не смогли, поэтому 30 апреля я приехала в монастырь (заранее), но в назначенный час никого не встретила. Я долго молилась у раки Святителя Тихона, и уверена, что именно по молитвам святого, спустя 2 часа попала в келью старца Даниила, где, по милости Божией, удостоилась получить благословение великого старца, и разделить праздничную трапезу с ним и его духовными чадами.
Нужно признаться, что за три дня до этого, во время обострения язвенной болезни, я не могла вообще принимать пишу, укрепляла себя лишь святой водой, просфорой, да монастырскими сухариками. Старец Даниил благословил есть вместе со всеми, по послушанию съела всё и исцелилась. (В тот день вечером я ждала очередного приступа боли, но всё прошло, на утро я могла уже кушать всё спокойно.) Слава Богу, за всё!
Вечером 21 сентября 2006 года, когда очерк о старце Данииле был в основном готов, внезапно наступило полное изнеможение - долго молилась лёжа, когда силы начали возвращаться, встала, подошла к шкафу с иконами и ощутила благоухание. Благоухала в правом нижнем углу бумажная икона Донской Божией Матери, купленная примерно в конце1991- начале 1992 года в Донском монастыре. (На обратной стороне иконы было написано –«400 лет основания Свято-Донского Ставропигиального монастыря (1591-1991г.г.)». Эта бумажная икона и Курская-Коренная икона Божией Матери «Знамение» (которую мне удалось в своё время приложить к чудотворной иконе), чудом уцелели во время пожара в 1995 году, когда от зажжённой свечи сгорели у меня дома на полке даже иконы приклеенные к деревянной основе. Взглянув на обратную сторону иконы, я вспомнила, как пятнадцать лет назад впервые пришла в Донской монастырь и подошла, как и все верующие, находящиеся около храма, к старцу Даниилу, который только что вышел из храма (в это время многие верующие устремились к нему и стали просить благословения). Благодарю Господа, что удостоилась встретиться со старцем Данилом вновь весной 2006 года.
