Коли в житті зникає з серця радість,
Блідніють барви сонця,хоч вони такі як і колись.
І зовсім поряд,вже й холодить дух байдужість,
Фальшивий спокій десь вже близько причаївсь.
І на очах не сходять молитовні роси сліз,
Все більше хилить зір додолу марнота,
Занедбана та щирість,що вела раніш,
Й черствіє з плином часу в непомітності душа.
Коли у сухість звички переходить зміст життя,
Й хоч зовні форма й стиль лишаються незмінні,
До втрати сил наблизить духу теплота,
І в шквалі сумнівів здолає вітер крила віри.
Тоді у хвилях повсякчасності турбот,
Ціна святого миру вже давно забута,
І рівноваги важко віднайти оплот,
Полонить легковажність,від якої серцю скрута.
Тоді терпіння шлях здається надто довгим і важким,
А хочеться всього,одразу,якнайбільше.
І вабить розум імітація плодів,
І профіль лицемірства тінню падає на душу.
Коли важкі обставини є ближчими,ніж віра,
Й невір"я стаж несе невтішний досвід,
Більш кровоточать серця рани у зневірі,
Жорстокість селиться,втісняється у духа простір.
Межа.Реальне тіло і реальний дух.
Реальні боротьба,процес поразки,
А втім,чи легко спрагнути і віднайти води живої ключ,
Щоб навернутися і мати силу щастя???
Чому в житті зникає з серця радість?
Чому звичайність днів схиляє в сон?
І зовсім поряд,вже й холодить дух байдужість,
І мимоволі несвідомо йдемо у полон.
Ми першу залишаємо любов!
Ми відвертаємось від повного довір"я,
Ми втомлені любити почуттями знов і знов,
Забувши,що не лиш чуттям,любити треба і зусиллям!
Любов-не тільки почуття,-свідомий принцип віри.
І в час приходу в душу холодів і злив,
Молитву і старання і останні сили,
Віддати варто,аби наш дух в любові не збіднів,
А більш горів!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Воспевая красоту небес - Valentina Prokofjeva " [Говорю так] не потому, чтобы я уже достиг, или усовершился; но стремлюсь, не достигну ли я, как достиг меня Христос Иисус.
Братия, я не почитаю себя достигшим; а только, забывая заднее и простираясь вперед,
стремлюсь к цели, к почести вышнего звания Божия во Христе Иисусе."
(Фил.3:12-14)
Проза : рассказ "Торжество жизни" - Воробьёва Ольга Жизнь даётся Богом ,это твёрдо знай!Жизни дар беспечно ты не растеряй!Словно чистый-чистый жемчуг Господу отдай!И помни,что любое поражение Бог может обратить в ПОБЕДУ!
