Приваблива осінь красуня тихенько на землю спустилась,
Зоділа кущі і дерева в чудовий наряд,
І золотом ніжним листочки вона підкрасила,
Під сонячним світлом дерева неначе горять.
В повітрі літають прозорі тонки павутинки,
Лягають на землю і створюють ніжне панно,
Травичку зоділи у білі тоненькi хустинки,
Кущі заплелися в прозоре таке полотно.
Навкруг так чудово, спокійно і тихо,
Лиш вітер легенький кружляэ у танцш листки,
Журавлi вiдлiтають і всім на прощання курличуть,
Ніби прагнуть красу цю у даль віднести.
Водичка у річці прозора й привабливо-чиста
І небо у ній прогляда голубе-голубе,
В потоці швидкому краплини, неначе намисто,
Торкнешся до них, розлетяться й омиють тебе.
Як поглянеш навколо, все таке неймовірно чудове,
Красою такою весь світ наш Творець одарив,
Лиш задумайся ти - все сталось по Божому Слову,
Це Господь наш Величний цю красу незбагненну створив.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Тридцать три сребряника судьбы - Людмила Солма *) Примечание:
Великий канон Андрея Критского:
Делаша на хребте моем вси начальницы страстей, продолжающе на мя беззаконие их.
[На хребте моем пахали все вожди страстей, проводя вдоль по мне беззаконие свое.]
(Пс. 128, 3) http://www.bogoslovy.ru/velik.htm
Не путайте, пожалуйста, "30 сребряников Иуды" с метафорой этого стиха в "33-и сребряника из тьмы" (что по аналогии с расхожим понятием: "тридцать три несчастья")
Фотоиллюстрацией марионетка из Интернета:
http://demiart.ru/forum/uploads2/post-94084-1228757788.jpg
